Європейський конгрес кардіологів

З 29 серпня до 01 вересня 2020 року проходив щорічний конгрес Європейського товариства кардіологів. Цей мегафорум вважається найвагомішою подією року не лише в європейській, а й у світовій кардіології.

Уперше у своїй 70-річній історії конгрес проходив у дистанційному форматі, і будь-який лікар мав унікальну можливість безкоштовної реєстрації та безпосереднього доступу до найновіших знань. У підсумку участь у конгресі взяли 116000 учасників з 211 країн усіх континентів.

Традиційно трибуна Європейського конгресу кардіологів вважається найбільш авторитетною для оприлюднення нових рекомендацій, наукових досліджень та реєстрів. Наукова програма охоплювала увесь спектр серцево-судинних хвороб. На 13 засіданнях «гарячої лінії» (Hot Line) у прямому ефірі було оприлюднено  результати найбільш довгоочікуваних клінічних досліджень, які невдовзі обов’язково змінять стандарти лікування серцевої недостатності, фібриляції передсердь, артеріальної гіпертензії, тощо; 28 досліджень було одночасно опубліковано у престижних світових журналах (The New England Journal of Medicine, Lancet, JAMA та інших). Під час конгресу було оприлюднено нові рекомендації з діагностики та лікування фібриляції передсердь, вроджених вад серця у дорослих та спортивної кардіології. Чимало уваги було приділено також аспектам ведення пацієнтів з кардіологічними хворобами за умов пандемії. Зокрема, під час церемонії відкриття конгресу Президент Європейського товариства кардіологів Barbara Casadei зазначила зменшення кількості госпіталізацій з огляду на гострі коронарні синдроми приблизно на 50% під час пандемії. Це, своєю чергою, може обумовити збільшення кількості фатальних випадків та частоти виникнення серцевої недостатності і є величезною медико-соціальною проблемою.

Серед 4000 тез доповідей, які пройшли процедуру незалежного рецензування і були оприлюднені на конгресі, була робота доцента кафедри функціональної діагностики Ольги Єпанчінцевої, присвячена прогностичному значенню прихильності до медикаментозного лікування пацієнтів після хірургічної реваскуляризації міокарда (наукові керівники – професори Б.Тодуров і О.Жарінов).