«Обравши життєвий шлях, я зумів пройти його достойно»
Микола Фуркало (1923-2020)
26 березня виповнюється 100 років від дня народження фундатора кафедри функціональної діагностики НУОЗ України імені П.Л. Шупика, видатного кардіолога і організатора кардіологічної служби в Україні, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України професора Миколи Кузьмича Фуркало.
Микола Фуркало народився у селі Триліси теперішнього Олександрівського району Кіровоградської області. Він пройшов тяжкий шлях солдата в роки Другої світової війни. Після закінчення Івано-Франківського медичного інституту у 1953–1956 рр. працював лікарем на Львівщині. З 1956 р. – аспірант Київського інституту удосконалення лікарів. Після закінчення аспірантури залишився в цьому інституті та пройшов шлях від асистента до професора на кафедрі терапії-1, яку в той період очолювали майбутній директор Інституту геронтології НАМН України професор Д.Ф. Чеботарьов і один з найавторитетніщих вчених України в галузі внутрішніх хвороб професор І.М. Ганджа. Ще одним колегою по кафедрі професора М.К. Фуркало був майбутній академік НАМН України О.В. Коркушко. Саме на цій кафедрі у 1958 році було проведено перші цикли тематичного удосконалення лікарів з унікального на той час методу функціональної діагностики – електрокардіографії. У 1972-1974 рр. професор Фуркало працював на посаді проректора з наукової роботи Київського інституту удосконалення лікарів.
Ось витяг з інтерв’ю Миколи Кузьмича Фуркало: «…В Інституті удосконалення лікарів я пройшов шлях від аспіранта до професора, завідувача кафедри і проректора — шлях дуже цікавий, який запам’ятався, але вимагав від мене багато сил і старанності. Дався він мені нелегко, багато прийшлося принести в жертву. В Інституті удосконалення лікарів я пропрацював майже 20 років, це був дуже насичений подіями період. Наша робота відрізнялася від роботи у будь-якому НДІ, де є можливість планувати свій час і діяльність, тому що вона регламентувалася програмою, розкладом, величезна кількість лікарів приїздили в інститут для підвищення кваліфікації. І, треба сказати, це була робота, яка насправді перевіряла нас на міцність…»
У 1974–1989 рр. М.К. Фуркало очолював Український науково-дослідний інститут кардіології імені М.Д. Стражеска. За цей період було збудовано 5 клінічних та лабораторних корпусів Інституту, впроваджено сучасні діагностичні методи дослідження – коронарографію, ехокардіографію, радіоізотопну сцинтиграфію міокарда з вентрикулографією, холтерівське моніторування ЕКГ, електрофізіологічні дослідження, електронну мікроскопію, дослідження реологічних властивостей крові. Під керівництвом М.К. Фуркало в Інституті кардіології проводились наукові дослідження з найактуальніших питань кардіології – атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії. Саме в період роботи М.К. Фуркало на посаді директора Інституту кардіології в Україні відбулося формування кардіологічної служби, до якої увійшли обласні кардіологічні диспансери. Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска став її головним науково-методичним і консультативним центром. Активна наукова, клінічна й організаційно-методична робота в цей період принесла Інституту добру славу завдяки згуртованості і відданості справі колективу інституту, в якому працювали, зокрема, відомі вчені професори Н.А. Гватуа, І.К. Следзевська, Р.М. Фролькіс, В.В. Братусь, І.П. Смирнова, М.С. Заноздра, Г.В. Яновський, Л.С. Мхітарян, А.В. Токар.
У 1978 р. професор М.К. Фуркало створив і очолив кафедру функціональної діагностики Київського інституту удосконалення лікарів. Величезний авторитет кафедри серед слухачів і в науковій спільноті сформувався завдяки чудовій когорті викладачів, яку об’єднав на своїй кафедрі М.К. Фуркало. На кафедрі в різні періоди працювали визнані експерти національного рівня професори І. Вихованюк і Л. Стаднюк, доценти Є. Білинський, О. Романенко, Н. Тхор, А. Лещенко, асистент О.Миронова. В активі науково-педагогічної роботи Миколи Фуркало 38 докторських та кандидатських робіт його учнів, 423 наукові праці, серед яких монографії і посібники «Атеросклероз» (два видання), «Клинические лекции по важнейшим внутренним болезням» (1975), «Клиническая кардиология» (1976), «Коронарная недостаточность» (1986), «Клинико-инструментальная диагностика поражений сердца и венечных сосудов» (1990).
У 1980 році професор М.К. Фуркало з групою вчених був удостоєний Державної премії України за розробку та впровадження методів етапного лікування хворих на інфаркт міокарда. За видатні наукові досягнення Миколу Кузьмича було нагороджено медалями С.П. Боткіна і М.Д. Стражеска, він отримав 12 авторських свідоцтв за наукові винаходи. За вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки та активну участь у підготовці медичних кадрів у 1989 р. професорові М.К. Фуркало присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». У 1990–1999 рр. він очолював Київське товариство кардіологів. До останнього дня життя Микола Фуркало продовжував займатись науковою роботою та консультувати пацієнтів в якості головного наукового співробітника Інституту кардіології.
Родинну традицію успішно продовжує син Миколи Кузьмича – один з найбільш авторитетних інтервенційних кардіологів України Сергій Миколайович Фуркало – доктор медичних наук, завідувач відділу ендоваскулярної хірургії і ангіології в Національному Інституті хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України. В Інституті серця МОЗ України працює продовжувач династії Фуркало – онук Олексій.
Збереження незмінно високої планки рівня освітнього процесу і наукових досліджень, закладеної професором Миколою Фуркало – це постійний виклик і величезна відповідальність для колективу кафедри функціональної діагностики. З 2008 року кафедра працює на базі Інституту серця МОЗ України, вона незмінно є опорною в Україні за спеціальністю, активно співпрацює з іншими профільними кафедрами. Підготовлені співробітниками кафедри за останні роки підручник «Функціональна діагностика» (два видання), посібники «Основи електрокардіографії» (чотири видання), «Практикум з електрокардіографії», керівництво «Фібриляція і тріпотіння передсердь» (за редакцією О.Жарінова і В. Куця) є основою для сучасної підготовки лікарів на циклах спеціалізації і тематичного удосконалення. «Збереження традицій і погляд у майбутнє» – таким був девіз нашої щорічної конференції «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб», присвяченої 100-річчю від дня народження професора М.К. Фуркало.
1. Микола Фуркало (1923-2020)
2. Під час Другої світової війни і служби в армії (1944-1947)
3.Кафедра терапії – 1 КІУЛ (в центрі – професори Д.Чеботарьов і О.Коркушко, другий зліва – М. Фуркало)
4. Перший цикл ТУ з електрокардіографії (1958)
5. Колектив кафедри терапії-1 зі слухачами (1960-ті роки) (в першому ряді третій ліворуч – М. Фуркало, третій праворуч – І.Ганджа)
6. Вчена рада Українського НДІ кардіології імені М.Д. Стражеска (друга половина 1980-тих років).
7. Клінічний обхід професор М.К. Фуркало
8. Кафедра функціональної діагностики КІУЛ (1980-ті роки)
9. Святкування 95-річчя професора М.К. Фуркало в Інституті кардіології імені М.Д. Стражеска (2018)